Географія і сучасний стан апітуризму в Україні та Словенії

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-7603.3.2.2020.221276

Ключові слова:

сталий розвиток, апітуризм, мед, бджільництво, Україна, Словенія

Анотація

У статті подано порівняльний аналіз географії та сучасного стану апітуризму в Україні та Словенії. Схарактеризовано сутність апітуризму та його значення для досягнення цілей сталого розвитку. Aпiтуризм є формою туризму, пов’язаною з бджільництвом як традиційною професією і продуктами бджільництва в екологічному, харчовому і медичному аспектах. За своєю суттю апітуризм є сталим, таким, що не виснажує ресурси, а сприяє їх збагаченню. Проаналізовано основні передумови розвитку, ринки та географію апітуризму України та Словенії. Україна є одним з основних виробників меду у світі. Найперспективнішими з регіонів України для розвитку апітуризму є Прикарпаття та Закарпаття, оскільки там бджільництво – це поширена галузь, пріоритетна та достатньо прибуткова. Словенія не відзначається значною кількістю вуликів і бджолярів чи значним виробництвом меду, але бджоли відіграють величезну роль у словенській культурі. Словенія є єдиною державою-членом Європейського Союзу, яка захистила свою рідну бджолу – карніольську, та однією з перших в Європі, хто заборонив використовувати пестициди, шкідливі для бджіл. Словенський мед має статус захищеної географічної вказівки. Відомими апітуристичними центрами в Словенії є: Любляна, Блед, Радовлиця, Лашко, Брда, Жировниця, Марибор, Водоле, Бохінь і багато інших, тобто села, міста, цілі регіони. Виявлено основні проблеми розвитку апітуризму в Україні. Вивчено досвід Словенії в розвитку апітуризму та визначено пріоритетні напрями розвитку апітуризму в Україні, де слід розвивати наявний потенціал апітуризму, зокрема забезпечити сприятливу нормативно-правову базу, створити регіональні програми розвитку апітуризму та бджільництва, захистити бджіл від пестицидів, надати статус географічної вказівки українському меду, зокрема закарпатському. Громадські організації мають вивчати міжнародний, зокрема словенський, і внутрішній досвід у галузі апітуризму, підготувати навчально-методичні матеріали, організувати навчання пасічників щодо надання послуг апітуризму та їх просування. Розроблено апітуристичний маршрут «Медовий шлях двох країн – України та Словенії». Для зростання зацікавленості апітуризмом серед перспективних туристів слід розробляти нові апітуристичні програми та маршрути, зокрема не тільки внутрішні, а й міжнародні (наприклад, українсько-словенські).

Біографії авторів

Mariana Senkiv, Національний університет «Львівська політехніка»

Асистент, кандидат географічних наук

Myroslava Haba, Національний університет «Львівська політехніка»

Асистент, кандидат економічних наук

Anastasiia Shevchuk, Національний університет «Львівська політехніка»

Cтудентка

Посилання

European Commission. (2020). Honey Market Presentation. https://ec.europa.eu [in English].

Pantoja, G., Gómez, M., Contreras, C., Grimau, L., & Montenegro, G. (2017). Determination of suitable zones for apitourism using multi-criteria evaluation in geographic information systems: a case study in the O’Higgins Region, Chile. Ciencia Investiagacion Agraria, 44(2), 139–153. https:/doi.org/10.7764/rcia.v44i2.1712 [in English].

Šivic, F. (n.d.). Apitourism. A fusion of apiculture and travel in verdant lands. Retrieved November 25, 2020 from http://www.czs.si/Upload/Apitourism_pp_66-67.pdf [in English].

State Statistics Service of Ukraine. (2019). Production of honey and wax by enterprises in 2018. http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].

Woś, B. (2014). Api-tourism in Europe. Journal of Environmental and Tourism Analyses, 2(1), 66–74. https://www.researchgate.net/publication/277711666 [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-28

Номер

Розділ

ТУРИСТИЧНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДЕСТИНАЦІЙ