Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Туризм

Пам’ятки українського козацтва як туристичний ресурс

2022-07-26T18:43:16+03:00

Стаття присвячена науковому огляду мережі пам’яток козацтва на теренах України з історичних і туристичних позицій. Пам’ятки систематизовано відповідно до виділених п’яти періодів історії українського козацтва.

У статті визначено проблеми ефективного використання пам’яток козацтва в туризмі, запропоновано спорудження нових пам’яток козацтва та створення нових туристичних маршрутів по видатних місцях козацької слави.

Вплив російської військової агресії на природні туристичні ресурси України

2022-07-26T18:49:23+03:00

У роботі висвітлено та проаналізовано непоправну шкоду, заподіяну екологічній системі країни, природним туристичним ресурсам унаслідок російської військової агресії в Україні; розглянуто проблеми відновлення зазначених ресурсів і безпеки залучення в рекреаційну діяльність у майбутньому.

Наголошено на необхідності максимальної фіксації шкоди довкіллю країни внаслідок військової агресії росії в Україні для визначення подальшої компенсації цієї шкоди. Визначено, що план відновлення України після перемоги в російсько-українській війні має охоплювати заходи з відновлення та збереження екосистем, а плани з відбудови населених пунктів мають містити природоорієнтовані рішення та заходи з розбудови рекреаційної системи країни. Визначено пріоритети створення екологічної безпеки в зоні бойових дій на Сході України як складових частин захисту довкілля в контексті реінтеграції тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Акцентовано на необхідності формування національної культури безпеки й стійкості в кризових ситуаціях на прикладі досвіду та підходів США.

Відкладений попит на туристичні послуги як чинник розвитку туризму в постпандемічний час у світі та в Україні

2022-07-26T17:58:47+03:00

Розкрито сутність явища відкладеного попиту як двигуна розвитку постковідного туризму. Наведено думку професора Саймона Гадсона про особливості розвитку туризму в ковідний і постковідний періоди згідно з його опублікованою працею «COVID-19 і вплив на подорожі, відповіді та результати» (COVID-19 & Travel Impacts, Responses and Outcomes). Висвітлено тенденції розвитку та відновлення туристичної галузі світу в постковідний час, ураховуючи дію чинника відкладеного попиту. Показано особливості розвитку та відновлення туристичної галузі та сфери гостинності в Україні у постпандемічний період з наведенням прикладів з вітчизняної практики виїзного (закордонного) та в’їзного (іноземного) туризму.

Проблеми та перспективи розвитку міжнародного туризму в період пандемії COVID-19

2022-07-26T18:14:59+03:00

У статті вказано, що COVID-19 істотно впливає на глобальні економічні, політичні та соціокультурні системи, тому світові й ринкові втрати внаслідок пандемії будуть величезними. Проте оцінити їх зараз украй складно через відсутність достатніх статистичних даних і небажання деяких компаній, галузей та країн розкривати рівень економічного спаду. На нашу думку, природа, безпрецедентні обставини й наслідки цієї пандемії демонструють ознаки того, що криза призведе до глибоких та довгострокових структурних і трансформаційних змін у міжнародному туризмі. Зазначено, що важкодоступність міжнародного туризму й закриття зовнішніх кордонів через пандемію є каталізатором зростання та розвитку попиту на внутрішній туризм. Ці умови – чудова можливість для українського туристичного ринку продемонструвати свій потенціал співгромадянам, надавши квалітативний вітчизняний туристичний продукт. Наголошено, що пандемія змушує більшість туристичних підприємств уводити нове й адаптуватися до безпрецедентних змін у бізнесі. Успішні інновації, безумовно, матимуть вирішальне стратегічне значення, сприяючи підтримці конкурентоспроможності підприємств під час та після пандемії.

Вплив лідерів думок на просування туристичного продукту

2022-07-26T18:24:51+03:00

Метою роботи є аналіз ефективності й актуальності використання лідерів думок для просування туристичного продукту. Методологічну основу дослідження становить критичний аналіз основних дефініцій інфлюенс-маркетингу, методи індукції та дедукції, а також проведення емпіричного дослідження (анкетування). Щодо наукової новизни, то визначено новий формат маркетингової комунікації туристичного підприємства. Виявлено інноваційні інструменти просування туристичного продукту. Проведено дослідження, під час якого зібрано дані про поширення реклами в лідерів думок, найпопулярніші соціальні мережі, рівень довіри до реклами в інфлюенсерів і популярних блогерів, використання інформації лідерів думок у професійній діяльності, тематичні різновиди блогів, за якими найбільше стежать. Проаналізовано ефективні інструменти інфлюенс-маркетингу, які можуть бути використані в туристичній сфері. Виявлено, що реклама в лідерів думок останнім часом стала масовим явищем, рівень довіри до якої постійно зростає. Визначено типи співпраці з лідерами думок. Обґрунтовано доцільність використання інфлюенс-маркетингу для просування туристичного продукту.

Вплив локаворства на розвиток гастрономічного туризму Сумщини

2022-07-26T18:33:53+03:00

Метою дослідження є визначення впливу локаворства на розвиток гастрономічного туризму Сумщини. Методика дослідження базується на збиранні фактичних даних, синтезі й аналізі інформаційного матеріалу, вивченні науково-практичних напрацювань вітчизняних і закордонних фахівців у галузі гастрономічного туризму.

Проаналізовано локаворство як модель споживання їжі, особливості цієї концепції, причини й історію виникнення. Досліджено основні ознаки локаворства та зв’язок з гастрономічним туризмом. Представлено приклади відображення принципів локаворства на Сумщині через автентичні страви та гастрономічні фестивалі. Визначено п’ять основних принципів локаворства: вживання лише місцевої їжі (вирощеної та виготовленої в регіоні проживання людини), сезонність (характеризується вживанням овочів і фруктів відповідно до сезону, відмовою від привезених продуктів харчування), екологічність (через зменшення глобалізації та логістичних витрат зменшується навантаження на навколишнє середовище), натуральність (відмова від продуктів, вирощених за технологіями генної інженерії), підтримка місцевих виробників (вживання продуктів, які виготовили локальні виробники). Аналіз показав, що локаворство має багато позитивних особливостей. Це, зокрема, відродження та популяризація традиційної регіональної кухні, розвиток місцевих виробників сільськогосподарської продукції та виробників органічної продукції, створення локальних крафтових підприємств, зменшення імпорту, позитивний вплив на екологію, підвищення рівня здоров’я населення, що в перспективі сприятиме оздоровленню нації. Установлено, що розвиток локаворства дасть змогу налагодити прямий зв’язок між міськими споживачами та сільськими виробниками, що дасть змогу крафтовикам реалізовувати свою продукцію за достойними цінами та сприятиме розвитку сільських територій, збільшить зайнятість сільського населення.