Вплив національних, культурних і релігійних традицій на формування wellness-туризму
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7603.3.1.2020.207503Ключові слова:
національні традиції, культурні традиції, релігійні традиції, інноваційні підвиди wellness-туризму, духовно-езотеричний туризм, креативно-розвивальний туризм, wellness-туризмАнотація
У роботі подано результати аналізу впливу національних, культурних і релігійних традицій на формування wellness-туризму. Методологічну основу дослідження становить критичний аналіз основних дефініцій культурологічних, туризмознавчих і релігієзнавчих джерел для дослідження впливу національних культурних і релігійних традицій; суспільно-історичний аналіз та міждисциплінарний синтез основних принципів формування wellness-туризму; методи індукції та дедукції, а також контент-аналіз. Визначено нові форми та підвиди wellness-туризму, що можуть формуватися на основі трансляції національних, культурних і релігійних традицій, зокрема креативно-розвивальний та духовно-езотеричний туризм. Обґрунтовано поняття «духовно-езотеричний туризм» і «креативно-розвивальний туризм». Проаналізовано найбільш відомі культурні, субкультурні та релігійні традиції, що суттєво впливають на формування wellness-туризму. Визначено пріоритетні традиції, що створюють базу для формування інноваційних підвидів wellness-туризму. Обґрунтовано доцільність використання досвіду вивчення різних національних, культурних і релігійних традицій у пошуку інноваційних форм організації туристичних подорожей, зокрема wellness-туризму, орієнтованих на всебічний саморозвиток особистості.
Посилання
Burley, M. (2000). Hatha-Yoga: Its Context, Theory and Practice (2nd ed.). Motilal Banarsidass [in English].
Dumoulin, H. (1994). Istoriia dzen-buddizma. Indiia i Kitai [The History of Zen Buddhism. India and China] (A. M. Kabanov, Trans.). Oris; Iana-print [in Russian].
Iusupova, G. I. (2007). Dukhovnaia traditciia dzen i sovremennost: k istokam tolerantnogo soznaniia (teoreticheskie aspekty) [The spiritual tradition of Zen and modernity: to the origins of tolerant consciousness (theoretical aspects)]. Herald of the Daghestan Scientific Center, 28, 93–96 [in Russian].
Jędrzejewski, M. (1999). Młodzież a subkultury: problematyka edukacyjna. Żak [in Polish].
Koné, A. (2001). Zen In Europe: A Survey of the Territory. Journal of Global Buddhism, 2, 139–161 http://www.globalbuddhism.org/jgb/index.php/jgb/article/download/32/40 [in English].
Koveshnikov, V. S. (2016). Innovatsiini vydy turyzmu [Innovative types of tourism]. Investytsiyi: praktyka ta dosvid, 4, 38–44 http://www.investplan.com.ua/pdf/4_2016/10.pdf [in Ukrainian].
Lusthaus, D. (2002). Buddhist Phenomenology: A Philosophical Investigation of Yogacara Buddhism and the Ch’eng Wei-shih Lun. Routledge [in English].
Miller, J. W. (2005). Wellness: The History and Development of a Concept. Spektrum Freizeit, 1, 84–102 https://duepublico2.uni-due.de/servlets/MCRFileNodeServlet/duepublico_derivate_00035061/11_miller_1_05.pdf [in English].
Smith, M. G., Augier, R., & Nettleford, R. (1967). The Rastafari Movement in Kingston, Jamaica. Pt. 1. Caribbean Quarterly, 13(3), 3–29. https://doi.org/10.1080/00086495.1967.11828959 [in English].
Sosnovskii, N. A. (2016). Kultura Rastafari [Rastafari Culture]. Institut Afriki RAN [in Russian].
Ustymenko, L. (2018). Involving UNESCO intangible cultural heritage in tourist and recreational activities. World Science: Multidisciplinary Scientific Edition, 4(32), 16–19 [in English].
Vyshnevska, O. O. (2009). Fenomen turyzmu u suchasnomu sotsiokulturnomu prostori [The Phenomenon of Tourism in the Modern Socio-cultural Space] [Monograph]. V. N. Karazin Kharkiv National University [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Lesia Ustymenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.
